ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЯ ТМ
У минулій статі було висвітлено загальні положення про інтелектуальну власність, в якій я більше уваги приділив питанням, що стосуються знаків для товарів та послуг. В цій статті я хочу розкрити питання, щодо державної реєстрації торгових знаків.
Поняття «реєстрація» означає внесення в реєстр, перелік. Тобто державна реєстрація, це є визнання, фіксування державою юридичних фактів, правочинів. Саме після державної реєстрації юридична особа набуває правоздатності, дієздатності (ст. 87; 91; 92 Цивільного кодексу України). З моменту державної реєстрації сімейний союз жінки та чоловіка визнається шлюбом (ст. 21 Сімейного кодексу України). Що стосується державної реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, авторських прав на твір, то не всі об’єкти інтелектуальної власності підлягають обов’язковій реєстрації для надання їм правової охорони. Наприклад, в п. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказано, що «Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей». Тобто держава передбачає можливість наданню автору його майнових та немайнових прав на твір без його державної реєстрації. В той же час державою передбачений порядок реєстрації авторських прав, який затверджений Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Суміжні права, взагалі не підлягають державній реєстрацій. Згідно зі ст. 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права», для набуття суміжних прав не вимагається їх реєстрація (немає нормативно-правових актів, які би передбачали порядок реєстрації). Стаття 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права» говорить, що «Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення». В цій же статті вказано, що для сповіщення своїх прав виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми має право наносити на упаковку знак охорони суміжних прав. Він складається з наступних елементів:
Що стосується знаків для товарів та послуг то їх державна реєстрація є одним із способів надання правової охорони. В Україні державна реєстрація знаків для товарів та послуг здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності, а саме Українським інститутом промислової власності (Укрпатент). Але перш ніж приступати до самої процедури державної реєстрації необхідно мати два компонента. Перший це остаточний вигляд зображення знака; другий – сферу його майбутнього використання, оскільки «Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг» п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р.
Перший компонент зображення знака, залежить від фантазії особи яка його втілила в матеріальну форму (особисто заявник, професійний дизайнер). Згідно з. п. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону пня або будь-яка комбінація позначень. рав на знаки для товарів і послуг»: «Об’єктом знака може бути будь-яке позначенВищезазначені підстави закріпленні у ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»: «Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень». А у п. 1.4 «Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» зазначено що: «Об’єктами правової охорони можуть бути такі знаки: словесні у вигляді слів або сполучень літер; зображувальні у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині; об’ємні у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах; комбінації вищезазначених позначень. Такі знаки можуть бути виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо». Оскільки більша частина знаків є словесними, зображувальними або комбінованими, далі мова піде саме про них. Але і зображення не завжди може бути таким як забажає особа, оскільки: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом» п. 1 ст. 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Вищезазначені підстави закріпленні у ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Тобто позначення не повинно містити елементи порнографічного характеру, антидержавних, нецензурних висловів, расистських лозунгів, тощо (п. 4.3.1.1. «Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг»).
Другий – класифікується згідно з МКТП. Міжнародна класифікація товарів та послуг визнана Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р. На сьогоднішній день діє дев’ята редакція МКТП. Це є певна класифікація, згрупування найбільш поширених товарів та послуг які використовуваються у суспільстві. МКТП складається із сорока п’яти класів, які поділені наступним чином: 1 – 34 клас це товари; 35 – 45 клас – послуги. Необхідність такого згрупування вказано у п. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та у п. 2.1.4 ст.2 «Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг».
Підстав для відмови в наданні правової охорони позначення багато, я зазначу лише найбільш поширену на практиці: «Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг» (п.3 ст. 6 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ). Тобто знак не може бути зареєстрований, якщо зображення схоже настільки, що його можна сплутати із зображенням торгової марки яка є вже зареєстрованою, або заявка на яку подана раніше та товари та/або послуги ідентичні чи схожі із переліком товарів та послуг вищезазначеної торгової марки.
Але щоб уникнути даної ситуації, існує можливість проведення попереднього пошуку позначень на тотожність і схожість за базою даних України (включаючи дані про реєстрацію за Мадридською угодою). Цей пошук проводить «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг», вартість його залежить від кількості класів МКТП, зображення (словесне, зображувальне чи комбіноване) та строку виконання.
Отже, першими кроками для держаної реєстрації торговельної марки є: наявність зображення знака, перелік товарів та послуг класифікований згідно з МКТП та, можливий, попередній пошук схожих або тотожних позначень. Якщо у Вас, є два перші вищезазначені пункти, то настала черга для державної реєстрації знака для товарів та послуг. Але для реєстрації необхідні ще деякі документи. Про необхідні документи та інші питання, що стосуються державної реєстрації торговельної марки я розповім у наступній статті.
Поняття «реєстрація» означає внесення в реєстр, перелік. Тобто державна реєстрація, це є визнання, фіксування державою юридичних фактів, правочинів. Саме після державної реєстрації юридична особа набуває правоздатності, дієздатності (ст. 87; 91; 92 Цивільного кодексу України). З моменту державної реєстрації сімейний союз жінки та чоловіка визнається шлюбом (ст. 21 Сімейного кодексу України). Що стосується державної реєстрації об’єктів інтелектуальної власності, авторських прав на твір, то не всі об’єкти інтелектуальної власності підлягають обов’язковій реєстрації для надання їм правової охорони. Наприклад, в п. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» вказано, що «Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей». Тобто держава передбачає можливість наданню автору його майнових та немайнових прав на твір без його державної реєстрації. В той же час державою передбачений порядок реєстрації авторських прав, який затверджений Постановою КМУ від 27 грудня 2001 р. N 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір». Суміжні права, взагалі не підлягають державній реєстрацій. Згідно зі ст. 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права», для набуття суміжних прав не вимагається їх реєстрація (немає нормативно-правових актів, які би передбачали порядок реєстрації). Стаття 37 Закону України «Про авторське право і суміжні права» говорить, що «Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення». В цій же статті вказано, що для сповіщення своїх прав виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми має право наносити на упаковку знак охорони суміжних прав. Він складається з наступних елементів:
- латинська літера «P», обведена колом, – (Р);
- імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;
- рік першої публікації фонограми (відеограми).
Що стосується знаків для товарів та послуг то їх державна реєстрація є одним із способів надання правової охорони. В Україні державна реєстрація знаків для товарів та послуг здійснюється Державним департаментом інтелектуальної власності, а саме Українським інститутом промислової власності (Укрпатент). Але перш ніж приступати до самої процедури державної реєстрації необхідно мати два компонента. Перший це остаточний вигляд зображення знака; другий – сферу його майбутнього використання, оскільки «Обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг» п. 4 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15.12.93 р.
Перший компонент зображення знака, залежить від фантазії особи яка його втілила в матеріальну форму (особисто заявник, професійний дизайнер). Згідно з. п. 2 ст. 5 ЗУ «Про охорону пня або будь-яка комбінація позначень. рав на знаки для товарів і послуг»: «Об’єктом знака може бути будь-яке позначенВищезазначені підстави закріпленні у ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»: «Об’єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень». А у п. 1.4 «Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг» зазначено що: «Об’єктами правової охорони можуть бути такі знаки: словесні у вигляді слів або сполучень літер; зображувальні у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині; об’ємні у вигляді фігур або їх композицій у трьох вимірах; комбінації вищезазначених позначень. Такі знаки можуть бути виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів. Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором чи поєднанням кольорів тощо». Оскільки більша частина знаків є словесними, зображувальними або комбінованими, далі мова піде саме про них. Але і зображення не завжди може бути таким як забажає особа, оскільки: «Правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом» п. 1 ст. 5 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Вищезазначені підстави закріпленні у ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Тобто позначення не повинно містити елементи порнографічного характеру, антидержавних, нецензурних висловів, расистських лозунгів, тощо (п. 4.3.1.1. «Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг»).
Другий – класифікується згідно з МКТП. Міжнародна класифікація товарів та послуг визнана Ніццькою угодою про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків від 15 червня 1957 р., переглянута в Стокгольмі 14 липня 1967 р і в Женеві 13 травня 1977 р. і змінена 28 вересня 1979 р. На сьогоднішній день діє дев’ята редакція МКТП. Це є певна класифікація, згрупування найбільш поширених товарів та послуг які використовуваються у суспільстві. МКТП складається із сорока п’яти класів, які поділені наступним чином: 1 – 34 клас це товари; 35 – 45 клас – послуги. Необхідність такого згрупування вказано у п. 4 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та у п. 2.1.4 ст.2 «Правилах складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг».
Підстав для відмови в наданні правової охорони позначення багато, я зазначу лише найбільш поширену на практиці: «Не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з: знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг» (п.3 ст. 6 ЗУ «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» ). Тобто знак не може бути зареєстрований, якщо зображення схоже настільки, що його можна сплутати із зображенням торгової марки яка є вже зареєстрованою, або заявка на яку подана раніше та товари та/або послуги ідентичні чи схожі із переліком товарів та послуг вищезазначеної торгової марки.
Але щоб уникнути даної ситуації, існує можливість проведення попереднього пошуку позначень на тотожність і схожість за базою даних України (включаючи дані про реєстрацію за Мадридською угодою). Цей пошук проводить «Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг», вартість його залежить від кількості класів МКТП, зображення (словесне, зображувальне чи комбіноване) та строку виконання.
Отже, першими кроками для держаної реєстрації торговельної марки є: наявність зображення знака, перелік товарів та послуг класифікований згідно з МКТП та, можливий, попередній пошук схожих або тотожних позначень. Якщо у Вас, є два перші вищезазначені пункти, то настала черга для державної реєстрації знака для товарів та послуг. Але для реєстрації необхідні ще деякі документи. Про необхідні документи та інші питання, що стосуються державної реєстрації торговельної марки я розповім у наступній статті.
Мазур Олександр — юрисконсульт
Юридичного об’єднання «СН-груп»
Юридичного об’єднання «СН-груп»
Пт 22 Травня 2009р. 17:25
Коментарі (0)
