Ваша оцінка?
Рейтинг: 0 Голосів: 0
Версія для друку
у форматі rtf
Розширення бізнесу?

Здійснення підприємницької діяльністю в Україні продовжується і розвивається не зважаючи на всілякі віяння в українській економіці на кшталт «кризи». Змінюються лише напрямки, шляхи, підходи до організації бізнесу. Одним з таких рішень є об’єднання діяльності, наприклад, на договірній основі, або шляхом реорганізації існуючих підприємств (злиття або приєднання). Зупинимося саме на аспекті злиття.
Потрібно відмітити, що правове розуміння та регулювання злиття в Україні відрізняється від поширеної світової практики «злиття та поглинання» (merger and acquisition).
Розглянемо детальніше злиття з точки зору українського законодавства. Статтею 56 Господарського кодексу України (ГКУ) визначено, що суб’єкт господарювання може бути утворений шляхом заснування нового або реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. В першу чергу злиття – це утворення нової юридичної особи через об’єднання двох або більше існуючих юридичних осіб шляхом реорганізації, в результаті якої вони припиняють свою діяльність.
Процес злиття можна умовно поділити на три етапи.
Першим етапом є державна реєстрація припинення юридичних осіб, що зливаються, шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому державному реєстратору подається нотаріальна копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи, а також документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття такого рішення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
З моменту публікації починається строк заявлення кредиторами своїх вимог, що відповідно до положення частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України (ЦКУ) не може бути менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.
Тому, другим етапом є державна реєстрація юридичної особи, що утворюється шляхом злиття, але не раніше двох місяців з дня публікації повідомлення про прийняття засновниками рішення про припинення юридичних осіб, що зливаються.
Перелік документів, що подаються для реєстрації юридичної особи визначений статтями 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон України «Про державну реєстрацію»), але у випадку злиття він не є вичерпним.
Статтею 107 ЦКУ встановлено, що після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт , який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Цей документ надається додатково до переліку, визначеного Законом України «Про державну реєстрацію». Передавальний акт, відповідно до частини третьої статті 107 ЦКУ, повинен бути затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Підписи голови та членів комісії з припинення юридичної особи на передавальному акті повинні бути нотаріально посвідчені. Зверніть також увагу, що нотаріально посвідчена копія передавального акта передається в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
Після реєстрації юридичної особи, утвореної внаслідок злиття, наступає третій етап – безпосередньо процедура державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються внаслідок злиття. Порядок проведення припинення викладений в статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію», а частиною першою цієї статті встановлений перелік документів, які необхідно надати державному реєстратору.
Цікавою також є можливість злиття української та іноземної юридичної особи. Законодавством України це не заборонено, але виникає ряд питань, наприклад, ніде не вказаний порядок проведення такого злиття, саме злиття означає передачу всіх майнових прав та обов’язків до новоутвореної юридичної особи, а це означає, що з однієї з країн зникає платник податків, можливо обтяжений певними зобов’язаннями. Тому проблема міжнародного злиття з точки зору українського законодавства залишається на разі відкритою.
Також під злиттям розуміють певні дії направлені на встановлення корпоративного контролю над підприємством, що включає володіння певним пакетом акцій або часткою у статутному капіталі (від 25% і більше, в залежності від характеру дій, які необхідні від підприємства, що поглинається), призначення нового керівництва, оперування активами підприємства, при цьому не припиняючи його. Такий підхід хоч і є складним, але одночасно є широко розповсюдженим в світовій практиці.
Умовно його також можна поділити на три етапи.
Першим етапом є проведення юридичного аудиту, до якого залучаються не лише юристи, але і фінансові консультанти, економісти, спеціалісти з тих видів діяльності, якими займається компанія, що поглинається. Аудит проводиться з метою отримання повної та правильної правової і економічної оцінки, чи не бере участь підприємство в певному судовому процесі, в якому стані знаходяться матеріальні та фінансові активи тощо. Поглинач отримує інформацію для подальшого висновку – на яких умовах проводити поглинання і чи варто його здійснювати взагалі.
Другим етапом є розробка, підготовка процесу поглинання та підписання угоди придбання підприємства, що поглинається. На цьому етапі виправляються недоліки, що були визначені під час аудиту, формується сама комерційна пропозиція, умови придбання (сторони, строки, порядок виконання зобов’язань, відповідальність сторін) тощо, порядок та структура виконання угоди. Наприклад, у акціонерних товариствах зміна керівництва можлива за умови публікації відповідних відомостей за 45 днів у відповідному друкованому засобі масової інформації. Цей та інші нюанси мають братися до уваги.
Важливим нюансом на даному етапі є визначення, чи необхідний дозвіл Антимонопольного комітету України (АМК) на підписання такої угоди. Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про захист економічної конкуренції» економічною концентрацією, проведення якої може вимагати отримання попереднього дозволу АМК, визнається, зокрема: «1) злиття суб’єктів господарювання або приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого; 4) безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання».
Такий дозвіл є необхідним, відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у випадках, коли сукупна вартість активів або сукупний обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, за останній фінансовий рік, у тому числі за кордоном, перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро, визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банком України, що діяв в останній день фінансового року, і при цьому:
  • вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів, у тому числі за кордоном, не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року у кожного, та
  • вартість (сукупна вартість) активів або обсяг (сукупний обсяг) реалізації товарів в Україні хоча б одного учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує суму, еквівалентну 1 мільйону євро, визначену за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року.
На практиці даний критерій виявляється досить розмитим і більшість компаній, що здійснюють поглинання, балансують на його межі. Проблема знаходить на законодавчому рівні і вихід – збільшити граничний розмір такого критерію.
Третім етапом є, власне, безпосереднє виконання угоди, завершення якої підтверджується відповідними документами та повним виконанням обов’язків сторін, відповідно до змісту угоди.
Таким чином, можна підсумувати, що підприємці, які мають бажання об’єднати бізнес, мають вибір, шляхи та способи досягнення своєї цілі. Варто лише зауважити, що реорганізація підприємства, а також поглинання, є складним процесом і буде доцільним звернутися до фахівців для проведення такої роботи.

Ковальчук Андрій — юрисконсульт
Юридичного об’єднання «СН-груп»


Ср 04 Березня 2009р. 18:32 Коментарі (0)
Розділ: «Аналітика»
Всі публікації розділу
Вт 09 Червня 2009р. 17:37 Серед підприємців існує приказка про те, що стопроцентна передоплата – кращий спосіб не втратити віру у людство.
Пт 22 Травня 2009р. 17:25 Краткое содержание/анонс…Державна реєстрація ТМ, як спосіб захисту своїх прав на знак для товарів та послуг
Пт 22 Травня 2009р. 12:08 В юридичній практиці існує багато позовів, а саме негаторний, віндикаційний, позов про виключення майна з опису, позов про визнання права власності.
Чт 16 Квітня 2009р. 13:24 Конституція України (частина 1 ст. 36) визначає, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення інтересів мають право на об’єднання в політичні партії та громадські організації.
Вт 31 Березня 2009р. 17:17 Відповідно до загальноприйнятих положень, заробітною платою є винагорода в гро¬шовому виразі, яку працівник одержує від роботодавця — підприємства чи фізич¬ної особи, для яких виконує ро¬боту, відповідно до трудового договору. Розмір цієї винагороди залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприєм¬ства.